| загу́блюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | загу́блюватися, загу́блюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | загу́блюймося, загу́блюймось | |
| 2 особа | загу́блюйся, загу́блюйсь | загу́блюйтеся, загу́блюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загу́блюватимуся, загу́блюватимусь | загу́блюватимемося, загу́блюватимемось, загу́блюватимемся |
| 2 особа | загу́блюватимешся | загу́блюватиметеся, загу́блюватиметесь |
| 3 особа | загу́блюватиметься | загу́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | загу́блююся, загу́блююсь | загу́блюємося, загу́блюємось, загу́блюємся |
| 2 особа | загу́блюєшся | загу́блюєтеся, загу́блюєтесь |
| 3 особа | загу́блюється | загу́блюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| загу́блюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | загу́блювався, загу́блювавсь | загу́блювалися, загу́блювались |
| жін. р. | загу́блювалася, загу́блювалась | |
| сер. р. | загу́блювалося, загу́блювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| загу́блювавшись | ||