задиракува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | задиракува́тий | задиракува́та | задиракува́те | задиракува́ті |
родовий | задиракува́того | задиракува́тої | задиракува́того | задиракува́тих |
давальний | задиракува́тому | задиракува́тій | задиракува́тому | задиракува́тим |
знахідний | задиракува́тий, задиракува́того | задиракува́ту | задиракува́те | задиракува́ті, задиракува́тих |
орудний | задиракува́тим | задиракува́тою | задиракува́тим | задиракува́тими |
місцевий | на/у задиракува́тому, задиракува́тім | на/у задиракува́тій | на/у задиракува́тому, задиракува́тім | на/у задиракува́тих |