задощо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | задощо́ваний | задощо́вана | задощо́ване | задощо́вані |
родовий | задощо́ваного | задощо́ваної | задощо́ваного | задощо́ваних |
давальний | задощо́ваному | задощо́ваній | задощо́ваному | задощо́ваним |
знахідний | задощо́ваний, задощо́ваного | задощо́вану | задощо́ване | задощо́вані, задощо́ваних |
орудний | задощо́ваним | задощо́ваною | задощо́ваним | задощо́ваними |
місцевий | на/у задощо́ваному, задощо́ванім | на/у задощо́ваній | на/у задощо́ваному, задощо́ванім | на/у задощо́ваних |
[рідко] |