| задублюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити дубль) | ||
| Інфінітив | задублюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | задублю́ймо | |
| 2 особа | задублю́й | задублю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | задублю́ю | задублю́ємо, задублю́єм |
| 2 особа | задублю́єш | задублю́єте |
| 3 особа | задублю́є | задублю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | задублюва́в | задублюва́ли |
| жін.р. | задублюва́ла | |
| сер.р. | задублюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| задубльо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| задубльо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| задублюва́вши | ||