зажиттє́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зажиттє́вий | зажиттє́ва | зажиттє́ве | зажиттє́ві |
родовий | зажиттє́вого | зажиттє́вої | зажиттє́вого | зажиттє́вих |
давальний | зажиттє́вому | зажиттє́вій | зажиттє́вому | зажиттє́вим |
знахідний | зажиттє́вий, зажиттє́вого | зажиттє́ву | зажиттє́ве | зажиттє́ві, зажиттє́вих |
орудний | зажиттє́вим | зажиттє́вою | зажиттє́вим | зажиттє́вими |
місцевий | на/у зажиттє́вому, зажиттє́вім | на/у зажиттє́вій | на/у зажиттє́вому, зажиттє́вім | на/у зажиттє́вих |