| зазуби́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зазуби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зазубі́мо, зазубі́м | |
| 2 особа | зазуби́ | зазубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зазублю́ | зазу́бимо, зазу́бим |
| 2 особа | зазу́биш | зазу́бите |
| 3 особа | зазу́бить | зазу́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зазуби́в | зазуби́ли |
| жін.р. | зазуби́ла | |
| сер.р. | зазуби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зазу́блений | ||
| Безособова форма | ||
| зазу́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| зазуби́вши | ||