зоотехні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зоотехні́чний | зоотехні́чна | зоотехні́чне | зоотехні́чні |
родовий | зоотехні́чного | зоотехні́чної | зоотехні́чного | зоотехні́чних |
давальний | зоотехні́чному | зоотехні́чній | зоотехні́чному | зоотехні́чним |
знахідний | зоотехні́чний, зоотехні́чного | зоотехні́чну | зоотехні́чне | зоотехні́чні, зоотехні́чних |
орудний | зоотехні́чним | зоотехні́чною | зоотехні́чним | зоотехні́чними |
місцевий | на/у зоотехні́чному, зоотехні́чнім | на/у зоотехні́чній | на/у зоотехні́чному, зоотехні́чнім | на/у зоотехні́чних |