| зостано́влюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зостано́влюватися, зостано́влюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зостано́влюймося, зостано́влюймось | |
| 2 особа | зостано́влюйся, зостано́влюйсь | зостано́влюйтеся, зостано́влюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зостано́влюватимуся, зостано́влюватимусь | зостано́влюватимемося, зостано́влюватимемось, зостано́влюватимемся |
| 2 особа | зостано́влюватимешся | зостано́влюватиметеся, зостано́влюватиметесь |
| 3 особа | зостано́влюватиметься | зостано́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зостано́влююся, зостано́влююсь | зостано́влюємося, зостано́влюємось, зостано́влюємся |
| 2 особа | зостано́влюєшся | зостано́влюєтеся, зостано́влюєтесь |
| 3 особа | зостано́влюється | зостано́влюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зостано́влюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зостано́влювався, зостано́влювавсь | зостано́влювалися, зостано́влювались |
| жін. р. | зостано́влювалася, зостано́влювалась | |
| сер. р. | зостано́влювалося, зостано́влювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зостано́влювавшись | ||