| зужи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зужи́тися, зужи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зуживе́ться | зуживу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зужи́вся, зужи́всь | зужили́ся, зужили́сь |
| жін.р. | зужила́ся, зужила́сь | |
| сер.р. | зужило́ся, зужило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зужи́вшись | ||