кашла́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кашла́тий | кашла́та | кашла́те | кашла́ті |
родовий | кашла́того | кашла́тої | кашла́того | кашла́тих |
давальний | кашла́тому | кашла́тій | кашла́тому | кашла́тим |
знахідний | кашла́тий, кашла́того | кашла́ту | кашла́те | кашла́ті, кашла́тих |
орудний | кашла́тим | кашла́тою | кашла́тим | кашла́тими |
місцевий | на/у кашла́тому, кашла́тім | на/у кашла́тій | на/у кашла́тому, кашла́тім | на/у кашла́тих |