каю́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | каю́тний | каю́тна | каю́тне | каю́тні |
родовий | каю́тного | каю́тної | каю́тного | каю́тних |
давальний | каю́тному | каю́тній | каю́тному | каю́тним |
знахідний | каю́тний | каю́тну | каю́тне | каю́тні |
орудний | каю́тним | каю́тною | каю́тним | каю́тними |
місцевий | на/у каю́тному, каю́тнім | на/у каю́тній | на/у каю́тному, каю́тнім | на/у каю́тних |