кварти́рно-житлови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кварти́рно-житлови́й | кварти́рно-житлова́ | кварти́рно-житлове́ | кварти́рно-житлові́ |
родовий | кварти́рно-житлово́го | кварти́рно-житлово́ї | кварти́рно-житлово́го | кварти́рно-житлови́х |
давальний | кварти́рно-житлово́му | кварти́рно-житлові́й | кварти́рно-житлово́му | кварти́рно-житлови́м |
знахідний | кварти́рно-житлови́й | кварти́рно-житлову́ | кварти́рно-житлове́ | кварти́рно-житлові́ |
орудний | кварти́рно-житлови́м | кварти́рно-житлово́ю | кварти́рно-житлови́м | кварти́рно-житлови́ми |
місцевий | на/у кварти́рно-житлово́му, кварти́рно-житлові́м | на/у кварти́рно-житлові́й | на/у кварти́рно-житлово́му, кварти́рно-житлові́м | на/у кварти́рно-житлови́х |