| ке́вкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ке́вкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ке́вкнімо, ке́вкнім | |
| 2 особа | ке́вкни | ке́вкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ке́вкну | ке́вкнемо, ке́вкнем |
| 2 особа | ке́вкнеш | ке́вкнете |
| 3 особа | ке́вкне | ке́вкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ке́вкнув | ке́вкнули |
| жін.р. | ке́вкнула | |
| сер.р. | ке́вкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ке́вкнувши | ||