| кефа́ле́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кефа́ле́вий | кефа́ле́ва | кефа́ле́ве | кефа́ле́ві |
| родовий | кефа́ле́вого | кефа́ле́вої | кефа́ле́вого | кефа́ле́вих |
| давальний | кефа́ле́вому | кефа́ле́вій | кефа́ле́вому | кефа́ле́вим |
| знахідний | кефа́ле́вий | кефа́ле́ву | кефа́ле́ве | кефа́ле́ві |
| орудний | кефа́ле́вим | кефа́ле́вою | кефа́ле́вим | кефа́ле́вими |
| місцевий | на/у кефа́ле́вому, кефа́ле́вім | на/у кефа́ле́вій | на/у кефа́ле́вому, кефа́ле́вім | на/у кефа́ле́вих |