кихті́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кихті́вський | кихті́вська | кихті́вське | кихті́вські |
родовий | кихті́вського | кихті́вської | кихті́вського | кихті́вських |
давальний | кихті́вському | кихті́вській | кихті́вському | кихті́вським |
знахідний | кихті́вський, кихті́вського | кихті́вську | кихті́вське | кихті́вські, кихті́вських |
орудний | кихті́вським | кихті́вською | кихті́вським | кихті́вськими |
місцевий | на/у кихті́вському, кихті́вськім | на/у кихті́вській | на/у кихті́вському, кихті́вськім | на/у кихті́вських |