комизи́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комизи́стий | комизи́ста | комизи́сте | комизи́сті |
родовий | комизи́стого | комизи́стої | комизи́стого | комизи́стих |
давальний | комизи́стому | комизи́стій | комизи́стому | комизи́стим |
знахідний | комизи́стий | комизи́сту | комизи́сте | комизи́сті |
орудний | комизи́стим | комизи́стою | комизи́стим | комизи́стими |
місцевий | на/у комизи́стому, комизи́стім | на/у комизи́стій | на/у комизи́стому, комизи́стім | на/у комизи́стих |