| коми́зливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коми́зливий | коми́злива | коми́зливе | коми́зливі |
| родовий | коми́зливого | коми́зливої | коми́зливого | коми́зливих |
| давальний | коми́зливому | коми́зливій | коми́зливому | коми́зливим |
| знахідний | коми́зливий, коми́зливого | коми́зливу | коми́зливе | коми́зливі, коми́зливих |
| орудний | коми́зливим | коми́зливою | коми́зливим | коми́зливими |
| місцевий | на/у коми́зливому, коми́зливім | на/у коми́зливій | на/у коми́зливому, коми́зливім | на/у коми́зливих |