комина́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
(сажотрус) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | комина́р | коминарі́ |
родовий | коминара́ | коминарі́в |
давальний | коминаре́ві, коминару́ | коминара́м |
знахідний | коминара́ | коминарі́в |
орудний | коминаре́м | коминара́ми |
місцевий | на/у коминаре́ві, коминарі́ | на/у коминара́х |
кличний | комина́ре | коминарі́ |
[діал.] |