| коминни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | коминни́й | коминна́ | коминне́ | коминні́ |
| родовий | коминно́го | коминно́ї | коминно́го | коминни́х |
| давальний | коминно́му | коминні́й | коминно́му | коминни́м |
| знахідний | коминни́й | коминну́ | коминне́ | коминні́ |
| орудний | коминни́м | коминно́ю | коминни́м | коминни́ми |
| місцевий | на/у коминно́му, коминні́м | на/у коминні́й | на/у коминно́му, коминні́м | на/у коминни́х |