компляти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | компляти́вний | компляти́вна | компляти́вне | компляти́вні |
родовий | компляти́вного | компляти́вної | компляти́вного | компляти́вних |
давальний | компляти́вному | компляти́вній | компляти́вному | компляти́вним |
знахідний | компляти́вний | компляти́вну | компляти́вне | компляти́вні |
орудний | компляти́вним | компляти́вною | компляти́вним | компляти́вними |
місцевий | на/у компляти́вному, компляти́внім | на/у компляти́вній | на/у компляти́вному, компляти́внім | на/у компляти́вних |