компромету́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | компромету́ючий | компромету́юча | компромету́юче | компромету́ючі |
родовий | компромету́ючого | компромету́ючої | компромету́ючого | компромету́ючих |
давальний | компромету́ючому | компромету́ючій | компромету́ючому | компромету́ючим |
знахідний | компромету́ючий | компромету́ючу | компромету́юче | компромету́ючі |
орудний | компромету́ючим | компромету́ючою | компромету́ючим | компромету́ючими |
місцевий | на/у компромету́ючому, компромету́ючім | на/у компромету́ючій | на/у компромету́ючому, компромету́ючім | на/у компромету́ючих |