компіляти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | компіляти́вний | компіляти́вна | компіляти́вне | компіляти́вні |
родовий | компіляти́вного | компіляти́вної | компіляти́вного | компіляти́вних |
давальний | компіляти́вному | компіляти́вній | компіляти́вному | компіляти́вним |
знахідний | компіляти́вний | компіляти́вну | компіляти́вне | компіляти́вні |
орудний | компіляти́вним | компіляти́вною | компіляти́вним | компіляти́вними |
місцевий | на/у компіляти́вному, компіляти́внім | на/у компіляти́вній | на/у компіляти́вному, компіляти́внім | на/у компіляти́вних |