комуніка́бельний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комуніка́бельний | комуніка́бельна | комуніка́бельне | комуніка́бельні |
родовий | комуніка́бельного | комуніка́бельної | комуніка́бельного | комуніка́бельних |
давальний | комуніка́бельному | комуніка́бельній | комуніка́бельному | комуніка́бельним |
знахідний | комуніка́бельний, комуніка́бельного | комуніка́бельну | комуніка́бельне | комуніка́бельні, комуніка́бельних |
орудний | комуніка́бельним | комуніка́бельною | комуніка́бельним | комуніка́бельними |
місцевий | на/у комуніка́бельному, комуніка́бельнім | на/у комуніка́бельній | на/у комуніка́бельному, комуніка́бельнім | на/у комуніка́бельних |