комунікати́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комунікати́вний | комунікати́вна | комунікати́вне | комунікати́вні |
родовий | комунікати́вного | комунікати́вної | комунікати́вного | комунікати́вних |
давальний | комунікати́вному | комунікати́вній | комунікати́вному | комунікати́вним |
знахідний | комунікати́вний | комунікати́вну | комунікати́вне | комунікати́вні |
орудний | комунікати́вним | комунікати́вною | комунікати́вним | комунікати́вними |
місцевий | на/у комунікати́вному, комунікати́внім | на/у комунікати́вній | на/у комунікати́вному, комунікати́внім | на/у комунікати́вних |