комута́торний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комута́торний | комута́торна | комута́торне | комута́торні |
родовий | комута́торного | комута́торної | комута́торного | комута́торних |
давальний | комута́торному | комута́торній | комута́торному | комута́торним |
знахідний | комута́торний | комута́торну | комута́торне | комута́торні |
орудний | комута́торним | комута́торною | комута́торним | комута́торними |
місцевий | на/у комута́торному, комута́торнім | на/у комута́торній | на/у комута́торному, комута́торнім | на/у комута́торних |