комутаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | комутаці́йний | комутаці́йна | комутаці́йне | комутаці́йні |
родовий | комутаці́йного | комутаці́йної | комутаці́йного | комутаці́йних |
давальний | комутаці́йному | комутаці́йній | комутаці́йному | комутаці́йним |
знахідний | комутаці́йний | комутаці́йну | комутаці́йне | комутаці́йні |
орудний | комутаці́йним | комутаці́йною | комутаці́йним | комутаці́йними |
місцевий | на/у комутаці́йному, комутаці́йнім | на/у комутаці́йній | на/у комутаці́йному, комутаці́йнім | на/у комутаці́йних |