| комуто́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | комуто́ваний | комуто́вана | комуто́ване | комуто́вані |
| родовий | комуто́ваного | комуто́ваної | комуто́ваного | комуто́ваних |
| давальний | комуто́ваному | комуто́ваній | комуто́ваному | комуто́ваним |
| знахідний | комуто́ваний, комуто́ваного | комуто́вану | комуто́ване | комуто́вані, комуто́ваних |
| орудний | комуто́ваним | комуто́ваною | комуто́ваним | комуто́ваними |
| місцевий | на/у комуто́ваному, комуто́ванім | на/у комуто́ваній | на/у комуто́ваному, комуто́ванім | на/у комуто́ваних |