конари́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конари́стий | конари́ста | конари́сте | конари́сті |
родовий | конари́стого | конари́стої | конари́стого | конари́стих |
давальний | конари́стому | конари́стій | конари́стому | конари́стим |
знахідний | конари́стий, конари́стого | конари́сту | конари́сте | конари́сті, конари́стих |
орудний | конари́стим | конари́стою | конари́стим | конари́стими |
місцевий | на/у конари́стому, конари́стім | на/у конари́стій | на/у конари́стому, конари́стім | на/у конари́стих |