конвалі́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конвалі́йний | конвалі́йна | конвалі́йне | конвалі́йні |
родовий | конвалі́йного | конвалі́йної | конвалі́йного | конвалі́йних |
давальний | конвалі́йному | конвалі́йній | конвалі́йному | конвалі́йним |
знахідний | конвалі́йний | конвалі́йну | конвалі́йне | конвалі́йні |
орудний | конвалі́йним | конвалі́йною | конвалі́йним | конвалі́йними |
місцевий | на/у конвалі́йному, конвалі́йнім | на/у конвалі́йній | на/у конвалі́йному, конвалі́йнім | на/у конвалі́йних |