конво́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конво́йний | конво́йна | конво́йне | конво́йні |
родовий | конво́йного | конво́йної | конво́йного | конво́йних |
давальний | конво́йному | конво́йній | конво́йному | конво́йним |
знахідний | конво́йний, конво́йного | конво́йну | конво́йне | конво́йні, конво́йних |
орудний | конво́йним | конво́йною | конво́йним | конво́йними |
місцевий | на/у конво́йному, конво́йнім | на/у конво́йній | на/у конво́йному, конво́йнім | на/у конво́йних |