конво́йник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | конво́йник | конво́йники |
родовий | конво́йника | конво́йників |
давальний | конво́йникові, конво́йнику | конво́йникам |
знахідний | конво́йника | конво́йників |
орудний | конво́йником | конво́йниками |
місцевий | на/у конво́йникові, конво́йнику | на/у конво́йниках |
кличний | конво́йнику | конво́йники |