| конвойо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конвойо́ваний | конвойо́вана | конвойо́ване | конвойо́вані |
| родовий | конвойо́ваного | конвойо́ваної | конвойо́ваного | конвойо́ваних |
| давальний | конвойо́ваному | конвойо́ваній | конвойо́ваному | конвойо́ваним |
| знахідний | конвойо́ваний, конвойо́ваного | конвойо́вану | конвойо́ване | конвойо́вані, конвойо́ваних |
| орудний | конвойо́ваним | конвойо́ваною | конвойо́ваним | конвойо́ваними |
| місцевий | на/у конвойо́ваному, конвойо́ванім | на/у конвойо́ваній | на/у конвойо́ваному, конвойо́ванім | на/у конвойо́ваних |