конгломера́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | конгломера́тний | конгломера́тна | конгломера́тне | конгломера́тні |
родовий | конгломера́тного | конгломера́тної | конгломера́тного | конгломера́тних |
давальний | конгломера́тному | конгломера́тній | конгломера́тному | конгломера́тним |
знахідний | конгломера́тний | конгломера́тну | конгломера́тне | конгломера́тні |
орудний | конгломера́тним | конгломера́тною | конгломера́тним | конгломера́тними |
місцевий | на/у конгломера́тному, конгломера́тнім | на/у конгломера́тній | на/у конгломера́тному, конгломера́тнім | на/у конгломера́тних |