| конгломерува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | конгломерува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | конгломеру́ймо | |
| 2 особа | конгломеру́й | конгломеру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | конгломерува́тиму | конгломерува́тимемо, конгломерува́тимем |
| 2 особа | конгломерува́тимеш | конгломерува́тимете |
| 3 особа | конгломерува́тиме | конгломерува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | конгломеру́ю | конгломеру́ємо, конгломеру́єм |
| 2 особа | конгломеру́єш | конгломеру́єте |
| 3 особа | конгломеру́є | конгломеру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| конгломеру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | конгломерува́в | конгломерува́ли |
| жін. р. | конгломерува́ла | |
| сер. р. | конгломерува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| конгломеро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| конгломеро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| конгломерува́вши | ||