кондиціюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | кондиціюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | кондицію́ймо | |
2 особа | кондицію́й | кондицію́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | кондиціюва́тиму | кондиціюва́тимемо, кондиціюва́тимем |
2 особа | кондиціюва́тимеш | кондиціюва́тимете |
3 особа | кондиціюва́тиме | кондиціюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | кондицію́ю | кондицію́ємо, кондицію́єм |
2 особа | кондицію́єш | кондицію́єте |
3 особа | кондицію́є | кондицію́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
кондицію́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | кондиціюва́в | кондиціюва́ли |
жін. р. | кондиціюва́ла | |
сер. р. | кондиціюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
кондиційо́ваний | ||
Безособова форма | ||
кондиційо́вано | ||
Дієприслівник | ||
кондиціюва́вши |