кондоленці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кондоленці́йний | кондоленці́йна | кондоленці́йне | кондоленці́йні |
родовий | кондоленці́йного | кондоленці́йної | кондоленці́йного | кондоленці́йних |
давальний | кондоленці́йному | кондоленці́йній | кондоленці́йному | кондоленці́йним |
знахідний | кондоленці́йний | кондоленці́йну | кондоленці́йне | кондоленці́йні |
орудний | кондоленці́йним | кондоленці́йною | кондоленці́йним | кондоленці́йними |
місцевий | на/у кондоленці́йному, кондоленці́йнім | на/у кондоленці́йній | на/у кондоленці́йному, кондоленці́йнім | на/у кондоленці́йних |
[діал.] |