| конкорда́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конкорда́тний | конкорда́тна | конкорда́тне | конкорда́тні |
| родовий | конкорда́тного | конкорда́тної | конкорда́тного | конкорда́тних |
| давальний | конкорда́тному | конкорда́тній | конкорда́тному | конкорда́тним |
| знахідний | конкорда́тний | конкорда́тну | конкорда́тне | конкорда́тні |
| орудний | конкорда́тним | конкорда́тною | конкорда́тним | конкорда́тними |
| місцевий | на/у конкорда́тному, конкорда́тнім | на/у конкорда́тній | на/у конкорда́тному, конкорда́тнім | на/у конкорда́тних |