коногі́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | коногі́н | коного́ни |
родовий | коного́на | коного́нів |
давальний | коного́нові, коного́ну | коного́нам |
знахідний | коного́на | коного́нів |
орудний | коного́ном | коного́нами |
місцевий | на/у коного́нові, коного́ні | на/у коного́нах |
кличний | коного́не | коного́ни |