| конопа́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | конопа́чений | конопа́чена | конопа́чене | конопа́чені |
| родовий | конопа́ченого | конопа́ченої | конопа́ченого | конопа́чених |
| давальний | конопа́ченому | конопа́ченій | конопа́ченому | конопа́ченим |
| знахідний | конопа́чений | конопа́чену | конопа́чене | конопа́чені |
| орудний | конопа́ченим | конопа́ченою | конопа́ченим | конопа́ченими |
| місцевий | на/у конопа́ченому, конопа́ченім | на/у конопа́ченій | на/у конопа́ченому, конопа́ченім | на/у конопа́чених |