| коно́плище – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | коно́плище | коно́плища |
| родовий | коно́плища | коно́плищ |
| давальний | коно́плищу | коно́плищам |
| знахідний | коно́плище | коно́плища |
| орудний | коно́плищем | коно́плищами |
| місцевий | на/у коно́плищі, коно́плищу | на/у коно́плищах |
| кличний | коно́плище* | коно́плища* |