коно́їдний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | коно́їдний | коно́їдна | коно́їдне | коно́їдні |
родовий | коно́їдного | коно́їдної | коно́їдного | коно́їдних |
давальний | коно́їдному | коно́їдній | коно́їдному | коно́їдним |
знахідний | коно́їдний, коно́їдного | коно́їдну | коно́їдне | коно́їдні, коно́їдних |
орудний | коно́їдним | коно́їдною | коно́їдним | коно́їдними |
місцевий | на/у коно́їдному, коно́їднім | на/у коно́їдній | на/у коно́їдному, коно́їднім | на/у коно́їдних |