| консона́нсний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | консона́нсний | консона́нсна | консона́нсне | консона́нсні |
| родовий | консона́нсного | консона́нсної | консона́нсного | консона́нсних |
| давальний | консона́нсному | консона́нсній | консона́нсному | консона́нсним |
| знахідний | консона́нсний, консона́нсного | консона́нсну | консона́нсне | консона́нсні, консона́нсних |
| орудний | консона́нсним | консона́нсною | консона́нсним | консона́нсними |
| місцевий | на/у консона́нсному, консона́нснім | на/у консона́нсній | на/у консона́нсному, консона́нснім | на/у консона́нсних |