| конспірува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | конспірува́ння | |
| родовий | конспірува́ння | |
| давальний | конспірува́нню | |
| знахідний | конспірува́ння | |
| орудний | конспірува́нням | |
| місцевий | на/у конспірува́нні, конспірува́нню | |
| кличний | конспірува́ння* |