| конспірува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | конспірува́тися, конспірува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | конспіру́ймося, конспіру́ймось | |
| 2 особа | конспіру́йся, конспіру́йсь | конспіру́йтеся, конспіру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | конспірува́тимуся, конспірува́тимусь | конспірува́тимемося, конспірува́тимемось, конспірува́тимемся |
| 2 особа | конспірува́тимешся | конспірува́тиметеся, конспірува́тиметесь |
| 3 особа | конспірува́тиметься | конспірува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | конспіру́юся, конспіру́юсь | конспіру́ємося, конспіру́ємось, конспіру́ємся |
| 2 особа | конспіру́єшся | конспіру́єтеся, конспіру́єтесь |
| 3 особа | конспіру́ється | конспіру́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| конспіру́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | конспірува́вся, конспірува́всь | конспірува́лися, конспірува́лись |
| жін. р. | конспірува́лася, конспірува́лась | |
| сер. р. | конспірува́лося, конспірува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| конспірува́вшись | ||