кон’юнкту́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кон’юнкту́рний | кон’юнкту́рна | кон’юнкту́рне | кон’юнкту́рні |
родовий | кон’юнкту́рного | кон’юнкту́рної | кон’юнкту́рного | кон’юнкту́рних |
давальний | кон’юнкту́рному | кон’юнкту́рній | кон’юнкту́рному | кон’юнкту́рним |
знахідний | кон’юнкту́рний | кон’юнкту́рну | кон’юнкту́рне | кон’юнкту́рні |
орудний | кон’юнкту́рним | кон’юнкту́рною | кон’юнкту́рним | кон’юнкту́рними |
місцевий | на/у кон’юнкту́рному, кон’юнкту́рнім | на/у кон’юнкту́рній | на/у кон’юнкту́рному, кон’юнкту́рнім | на/у кон’юнкту́рних |