кри́кнути – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | кри́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | кри́кнімо, кри́кнім | |
2 особа | кри́кни | кри́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | кри́кну | кри́кнемо, кри́кнем |
2 особа | кри́кнеш | кри́кнете |
3 особа | кри́кне | кри́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | кри́кнув | кри́кнули |
жін.р. | кри́кнула | |
сер.р. | кри́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
кри́кнувши |