куве́чицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | куве́чицький | куве́чицька | куве́чицьке | куве́чицькі |
родовий | куве́чицького | куве́чицької | куве́чицького | куве́чицьких |
давальний | куве́чицькому | куве́чицькій | куве́чицькому | куве́чицьким |
знахідний | куве́чицький, куве́чицького | куве́чицьку | куве́чицьке | куве́чицькі, куве́чицьких |
орудний | куве́чицьким | куве́чицькою | куве́чицьким | куве́чицькими |
місцевий | на/у куве́чицькому, куве́чицькім | на/у куве́чицькій | на/у куве́чицькому, куве́чицькім | на/у куве́чицьких |