| куві́кання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | куві́кання | куві́кання |
| родовий | куві́кання | куві́кань |
| давальний | куві́канню | куві́канням |
| знахідний | куві́кання | куві́кання |
| орудний | куві́канням | куві́каннями |
| місцевий | на/у куві́канні, куві́канню | на/у куві́каннях |
| кличний | куві́кання* | куві́кання* |