кудієве́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кудієве́цький | кудієве́цька | кудієве́цьке | кудієве́цькі |
родовий | кудієве́цького | кудієве́цької | кудієве́цького | кудієве́цьких |
давальний | кудієве́цькому | кудієве́цькій | кудієве́цькому | кудієве́цьким |
знахідний | кудієве́цький, кудієве́цького | кудієве́цьку | кудієве́цьке | кудієве́цькі, кудієве́цьких |
орудний | кудієве́цьким | кудієве́цькою | кудієве́цьким | кудієве́цькими |
місцевий | на/у кудієве́цькому, кудієве́цькім | на/у кудієве́цькій | на/у кудієве́цькому, кудієве́цькім | на/у кудієве́цьких |