| кукува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кукува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | куку́ймо | |
| 2 особа | куку́й | куку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кукува́тиму | кукува́тимемо, кукува́тимем |
| 2 особа | кукува́тимеш | кукува́тимете |
| 3 особа | кукува́тиме | кукува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куку́ю | куку́ємо, куку́єм |
| 2 особа | куку́єш | куку́єте |
| 3 особа | куку́є | куку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кукува́в | кукува́ли |
| жін. р. | кукува́ла | |
| сер. р. | кукува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кукува́вши | ||